база шаблонов joomla 3.5

Home

Про нас

Діяльність

Logo Position

Кооперація

ЕСОП

Кредитні спілки

Search Our Site

Кредитна спілка (КС) — неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об’єднаннями на кооперативних засадах, щоб задовольнити потреби членів спілки у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об’єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.
Кредитна спілка набуває статусу юридичної особи з моменту її державної реєстрації державним реєстратором, має самостійний баланс, банківські рахунки, які відкриває та використовує згідно із законодавством у самостійно обраних банківських установах, а також печатку, штамп і бланки із своїм найменуванням, власну символіку.
Щоб користуватися послугами кредитної спілки, необхідно стати її членом.
Члени кредитної спілки є її співвласниками, а кредитна спілка створена, щоб задовольняти їхні потреби в фінансових послугах.
Це обумовлює ряд переваг кредитної спілки перед іншими фінансовими установами:
1.     Власність і форма управління: члени кредитної спілки є її співвласниками й одночасно споживачами фінансових послуг. Управління кредитною спілкою відбувається за демократичним принципом — на загальних зборах спілки один член має один голос. Це дає можливість кожній людини, яка є членом кредитної спілки, впливати на її діяльність.
2.     Неприбутковість діяльності: кредитна спілка є неприбутковою організацією, тому працює заради задоволення фінансових потреб членів спілки, а не задля прибутку. Послуги, що спілка надає своїм членам, може приносити дохід, який спілка використовує на статутну діяльність (зокрема, на оренду приміщення, зарплату працівників, закупівлю офісної техніки, паперу тощо). Отже, вартість фінансових послуг максимально наближена до собівартості.
3.     Наближеність до споживачів послуг та індивідуальний підхід до їхніх потреб: більшість кредитних спілок створені в межах однієї адміністративно-територіальної одиниці (області, району) або на базі підприємств, професійних спілок, громадських чи релігійних організацій. Завдяки цьому кредитна спілка індивідуально підходить до кожного свого вкладника й позичальника, зокрема узгоджує сприятливі графіки оплат суми кредиту («тіла кредиту») та процентів, підбирає строк депозитного вкладу тощо. У кредитній спілці можна проконсультуватися щодо вартості тих чи інших фінансових послуг або дізнатися, як правильно планувати бюджет своєї сім’ї, отримати допомогу в складанні бізнес-плану тощо.
4.     Простота й якість продуктів: фінансові продукти, які пропонують кредитні спілки, відрізняються простотою умов та якістю. У кредитній спілці громадянину мають доступно розказати про умови отримання кредиту або вкладення коштів на депозит і розрахувати дійсну вартість послуги. Це значно зменшує вірогідність того, що ви заплутаєтеся в складних економічних термінах або отримаєте послугу, набагато дорожчу, ніж сподівалися.
5.     Мікрокредитування: кредитні спілки, на відміну від інших фінансових установ, працюють з позичальниками, яким потрібно невеликі суми грошей, тобто надають мікрокредити. У селах — це чи не єдині джерела фінансування.
6.     Прозорість: кредитні спілки є відкритими фінансовими установами. Вони регулярно публікують свою річну фінансову звітність. Члени кредитної спілки мають право отримати інформацію про діяльність кредитної спілки, зокрема, отримувати копії та/або витяги рішень та протоколів засідань органів кредитної спілки.
7.     Швидкість: Кредитні спілки – це відносно невеликі фінансові установи, що дозволяє їм не оформлювати зайву кількість документів для оформлення кредиту або депозитного договору.
8.     Ціна: Вартість послуг кредитної спілки на кредити можна встановити нескладними розрахунками. В умовах кредитування кредитною спілкою не приховані відсотки, комісії, додаткові витрати, тощо.
Джерело: Всеукраїнська асоціація кредитних спілок

Відмінності від інших фінансових установ 

Кредитні спілки відрізняються від банків та інших фінансових інститутів у тому, що члени, які мають рахунки в кредитних спілках, є власниками кредитних спілок, і вони обирають раду директорів за принципом одна людина – один голос, незалежно від суми грошей, вкладених в кредитну спілку.
Взагалі вважається, що кредитні спілки мають вищу моральну основу, ніж банки, вони  соціально-орієнтовані, і існують заради людей, а не заради прибутку.
Дослідження клієнтів в банках і кредитних спілках переконливо показали значно вищий рівень задоволеності клієнтів якістю обслуговування в кредитних союзах.
Політика кредитної спілка  щодо процентних ставок та інших питань задається радою директорів, що обирається з числа членів спілки. Кредитні спілки пропонують багато з традиційних банківських фінансових послуг, часто з використанням іншої термінології. Загальні послуги: ощадні рахунки, поточні рахунки, кредитні картки, депозитні сертифікати і онлайн-банкінг.
Як правило, тільки члени кредитної спілки можуть відкрити там рахунок, або позичати гроші. Таким чином, кредитні спілки, історично позиціонують себе як установи якісного обслуговування для своїх членів, допомагаючи їм поліпшити своє фінансове здоров'я. У сфері мікрофінансування кредитні спілки надають ширший спектр кредитно-ощадних продуктів за значно нижчою вартістю для своїх членів, ніж більшість мікрофінансових організацій.
У багатьох країнах світу кредитні спілки вважаються некомерційними організаціями, і  цей статус звільняє їх від багатьох податків.

Неприбутковий статус

Неприбутковий статус кредитних спілок, якіий вони отримали у деяких креїнах, не слід плутати зі статусом некомерційних благодійних організацій. Кредитні спілки є "неприбутковими", бо вони працюють для обслуговування своїх членів, а не заради максимального прибутку. Але на відміну від некомерційних організацій, кредитні спілки не залежать від пожертвувань. Це фінансові інститути, які повинні мати невеликий прибуток (тобто "надлишок"), щоб мати можливість продовжувати служити своїм членам. За даними Всесвітньої Ради Кредитних Спілок (WOCCU), доходи кредитної спілки (від кредитів та інвестицій) повинні перевищувати її поточні витрати і дивіденди (відсотки по депозитах) з метою збереження капіталу і платоспроможності, також "кредитні спілки використовують надлишкові доходи для того, аби надати своїм учасникам більш доступні кредити, більш високу прибутковість по заощадженнях, нижчі тарифи,  або нові продукти і послуги".
Позиція WOCCU витікає з історії розвитку кредитних союзів у світі. Фрідріх Райффайзен писав у 1870 році, що кредитні спілки "є, відповідно до пункту одинадцять німецького закону про кооперативи, «комерційними», як це визначено загальним комерційним кодексом. Тому вони утворюють щось на зразок комерційного підприємства, власником якого є члени кредитної спілки".

Історія кредитних  спілок

Історія сучасних кредитних спілок починається з 1852 рокуі, коли Франц Герман Шульце Деліч об'єднав досвід від двох проектів з Елінбурга і Деліча в Німеччині у першу в світі кредитну спілку. Він розвинув дуже успішну міську систему кредитних спілок.
У 1864 році Фрідріх Вільгельм Райффайзен заснував першу сільську кредитну спілку в Німеччині. Незважаючи на те, Шульце може претендувати на хронологічну першість, досвід Райффайзена часто розглядається сьогодні як більш важливий. Сільські громади в Німеччині зіткнулися в середині 19 сторіччя з набагато більш серйозною нестачою фінансових ресурсів, ніж в містах. Банки нехтували ними через дуже незначні сезонні грошові потоки і дуже обмежені людські ресурси. Організаційні принципи Райффайзена, завдяки яким створюється соціальний капітал, стали відмінною рисою ідентичності кредитних спілок у всьому світі.
До моменту смерті Фрідріха Вільгельма Райффайзена у 1888 році, кредитні спілки поширилися в Італії, Франції, Голландії, Англії, Австрії та серед інших народів. Ім’я Райффайзен досі використовує Райффайзенбанк, найбільша банківська група в Австрії (з філіями по всій Центральній і Східній Європи), Rabobank (Нідерланди) і однойменна спільнота сільськогосподарських кредитних спілок в Німеччині (Сf. Volksbanken унд Raiffeisenbanken).
Принципи Райффайзена:
відсутність пайових внесків;
солідарна необмежена відповідальність членів за зобов'язаннями кооперативу;
чітка географічна локалізація діяльності (одне або кілька сіл);
максимальне населення території дії одного місцевого кредитного кооперативу не повинно перевищувати 1500 осіб; 
надання позики тільки членам кооперативу; 
використання виданих позик виключно на виробничі потреби;
безкоштовна праця персоналу кредитного кооперативу (за винятком найманого бухгалтера);
заборона бути членом кількох місцевих кооперативів одночасно
Джерело: Український кооперативний рух
Скачать шаблон Joomla с JooMix.org
logo